Дим у болото: як захистити киян від пожеж на торфовищах

Васильков. jpg10 березня тільки анонсоване було квітневе тепло, а під Києвом начебто почали знову тліти торфовища. І хоча пожежу швидко загасили, проблема залишилася: якщо до вкрай забрудненого повітня столиці додати ще й дим від приміських торфовищ, Київ перетвориться на гігантську газову камеру для більш ніж 5 мільйонів мешканців та гостей столиці.

За наочними прикладами далеко ходити не потрібно. Перший дзвіночок пролунав у 2010 році, коли надзвичайно спекотне й сухе літо спричинило до масштабних пожеж торфовищ під Москвою, і ми могла спостерігати, як мегаполіс банально не міг упоратися із оперативними наслідками смогу: не готові були пожежні служби, лікарні, «Швидкі допомоги», виявилося, жителям міста, які, з тих чи інших причин, не можуть виїхати з нього, нічим захиститися від убивчого смогу. Згодом досвід Москви показав, що мегаполіс і країна в цілому були не готові й до віддалених у часі наслідків пожеж. У серпні того ж року торфовища почали тліти й під Києвом. Але для нас суттєвим сигналом тривоги стало літо 2015 року, коли спочатку вибухнула нафтобаза під Васильковом, а потім почали тліти торфовища.

«Того разу киянам відверто пощастило — вітер відвернув від Києва дим із небезпечними продуктами горіння близько 20 тисяч тонн нафтопродуктів», — зазначив експерт Інституту Руслан Гаврилюк.

Але Київ ніби в оточенні порохових діжок. Адже подібних нафтобаз тільки у Київській області близько 40, а рівень їх технологічної безпеки може бути не вищим, чим на нафтобазі біля Василькова. Що ж до торфовищ, їхня площа, в силу різних причин, більшає, і згодом столиця може отримати широке пожежонебезпечне «кільце».

«Немає ніяких гарантій, що подібна ситуація не повториться в майбутньому, і, можливо, вже із іншими наслідками для стану повітря в Києві. Проте, більш небезпечними для Києва є пожежі на торфовищах, — зауважив Руслан Гаврилюк. — Осушення Полісся з метою створення умов для ведення сільського господарства, призвело до деградації водно-болотних ландшафтів, одним із наслідків якої стало зниження рівня ґрунтових вод та зменшення вологості ґрунтів, в тому числі і на ділянках покладів торфу. Ускладнило ситуацію видобування торфу, що проводилось із радянських часів та також супроводжувалось осушенням територій. Хоча масштабний видобуток торфу наразі не проводиться, в Київській області осушується майже 200 тис. га землі».

За словами експерта, основна причина пожеж на торфовищах —  безвідповідальне освоєння природних ресурсів, що відбувалось як за радянських часів, так і продовжується донині.

На сьогодні працюють Ірпінська, Трубізька та інші осушувальні системи. Саме осушувальні території представляють найбільший ризик розвитку пожеж на торфовищах. Торішній досвід показав, що на осушених ділянках горіння торфу може відбуватися на глибині до 1–2 м. В таких умовах його гасіння стає практично неможливим, враховуючи відсутність достатньої кількості води.

Помножте це на обмежене фінансування служб МНС, на неготовність закладів системи охорони здоров’я до протидії, профілактики та ліквідації масштабних торфових пожеж, і матимемо перспективу отримати нову стратегію з масштабними людськими жертвами.

Аби цьому запобігти, доцільним є розробити стартегію використання водно-болотних угідь. Таку думку висловив Президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко: «Пріоритетом має стати відновлення водно-болотних екосистем. Це дозволить максимально запобігти пожежам та їх наслідкам. Також сприятиме відновлення водних ресурсів області: малих рік та поповненню запасів підземних вод, що є на сьогодні вкрай актуальною проблемою».

Нагадаємо, експерти Інституту реформ та розвитку Києва наполягають на впровадженні стратегічного екологічного плану Києва.

У даному контексті, стара примовка про не вирішені проблеми, котрі слід викинути «у болото» набуває особливого сенсу. До слова, ті ж болота та торфовища можуть стати й ресурсом енергозбереження, адже торф –чудовий замінник вугілля, особливо на ТЕЦ. Чом би не перетворити жар пожеж на гігакалорії тепла для киян?

А самим киянам та гостям міста слід би бути уважними і, плануючи «шашлики», задумуватися і над гасінням вогню. А ще краще – не палити багать. І так диму в Києві забагато.

 

Читайте также:

комментария 2

  1. 11.03.2016

    […] 10 березня тільки анонсоване було квітневе тепло, а під Києвом начебто почали знову тліти торфовища. І хоча пожежу швидко загасили, проблема залишилася: якщо до вкрай забрудненого повітня столиці додати ще й дим від приміських торфовищ, Київ перетвориться на гігантську газову камеру для більш ніж 5 мільйонів мешканців та гостей столиці, пише Замполіт. […]

  2. 26.04.2016

    […] 10 березня тільки анонсоване було квітневе тепло, а під Києвом начебто почали знову тліти торфовища. І хоча пожежу швидко загасили, проблема залишилася: якщо до вкрай забрудненого повітня столиці додати ще й дим від приміських торфовищ, Київ перетвориться на гігантську газову камеру для більш ніж 5 мільйонів мешканців та гостей столиці, пише Замполіт. […]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *