Аква морте, або киянам загрожує «мінеральна» вода

Столиця на порозі екологічної катастрофи. Киянам одного дня може з водопровідних кранів пролитися не вода, а розчин мінеральних добрив. Щоправда, людям від такого коктейлю навряд чи буде здорово жити. Як стало відомо, АК «Київводоканал» заявила про можливу загрозу потрапляння міндобрив у річку Десну.

За інформацією «АК «Київводоканал», під час обстеження території поблизу селища Новосілки у Вишгородському районі на березі річки Десна вище за течією від Деснянського водозабору, були виявлені переорані з осені сільськогосподарські угіддя на відстані близько 40-50 метрів від берега річки. Разом із цим, на території невідомого підприємства у селищі були знайдені мішки з мінеральними добривами.

Інститут реформ та розвитку Києва звертає увагу на можоиві загрози та наполягає на ретельному дослідженні протизаконного зберігання міндобрив поблизу Деснянського водозабору. А також — закликає Мінприроди, Держекоінспекцію України спільно з місцевими органами влади посилити контроль за дотриманням санітарного режиму в прибережних захисних смугах уздовж річок, особливо поблизу водозаборів.

Як стало відомо, АК «Київводоканал» заявив про можливу загрозу потрапляння вищевказаних міндобрив у річку Десну.

Відповідно до норм Водного кодексу України (ст.89) в прибережних захисних смугах уздовж річок забороняється розорювання земель, зберігання та застосування пестицидів і добрив. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах уздовж води для великих річок шириною 100 метрів.

«Відомо, що Деснянська водопровідна станція забезпечує питною водою більшу частину Києва, якщо бути точним – 60 %. Зараз завдання номер один – ліквідувати небезпеку, ретельно дослідити факт забруднення міндобривами території поблизу Деснянського водозабору. Оскільки подібна ситуація може мати місце поблизу інших водозаборів, закликаємо природоохоронні органи спільно з місцевими органами та громадськістю здійснити відповідні перевірки, в цілому посиливши контроль за дотриманням санітарного режиму в прибережних захисних смугах та зонах санітарної охорони водозаборів», — зазначив з цього приводу президент Інституту Олександр Вовченко.

Як підкресив експерт Інституту Георгій Веремійчик, загалом потрібно покращувати взаємодію між органами місцевої влади, Держекоінспекцією та громадянами. «Місцеві жителі мають знати куди їм звернутися та зателефонувати у разі виявлення небезпечних речовин поблизу річок, адже ніхто краще за них не знає ситуації поблизу їх домівок», — наголосив експерт.

Зі свого боку експерт Інституту Руслан Гаврилюк зауважив, що Держекоінспекція повинна ініціювати обстеження ділянки протизаконного зберігання мінеральних добрив. Необхідно провести дослідження потенційного забруднення ґрунтів та ґрунтових вод мінеральними добривами, прослідити напрямок розповсюдження забруднення у разі його виявлення, та вплив на поверхневі води річки Десна. У разі забруднення ґрунтових вод, з високою долею ймовірності, забруднююч речовини надходять до річки, що дренує ґрунтовий водоносний горизонт. Відповідно, є ризик потрапляння компонентів мінеральних добрив до системи водопостачання м.Києва. Тому ситуація вимагає негайного проведення зазначених попереджувальних заходів.

Нагадаємо, експерти Інституту реформ та розвитку Києва наполягають на впровадженні стратегічного екологічного плану Києва.

На думку фахівців, такий план має містити конкретні кроки, спрямовані на: зменшення забруднення повітря; збільшення вмісту кисню у повітрі; раціональне використання питної води та покращення її якості; забезпечення збору та очищення стічних вод; поглиблення перероблювання відходів; припинення руйнування природного ландшафту хаотичною забудовою.

Майя Воскресенська, «ЗамПоліт»