У Києві вирує епідемія, що здатна завдати мільярдних збитків

Киев памятники архитектуріЩо робить господар із націннішими речами? Береже їх. Чомусь ця незаперечна логіка у Києві спрацбовує навпаки. Українська столиця втрачає активи, які з часом набувають дедалі більшої цінності. Причому київська влада досі не вибудувала чіткої політики щодо цих активів.

Днями у Києві вибухнув черговий «забудовний» скандал, про який повідомив у соціальній мережі народний депутат Ігор Луценко: у самісінькому історичному центрі Києва забудовники намагалися зруйнувати будинок по вул. Грушевського, 4-Б. Будинок є пам’яткою архітектури. На жаль, випадки, коли зникають пам’ятки архітектури, у столиці не є поодинокими. Прикро, коли забудовник зазіає на клаптик землі, позбавляючи мешканців прилеглиз будинків скверу чи просто сонячного світла. Але коли внаслідок тактичних комерційних інтересів зникає історична спадщина та стилістична своєрідність одного з найгарніших міст Європи, це збитки не тільки здоров’ю киян, але й бюджету міста. Іноземні туристи, потік яких КМДА задалася збільшити, їдуть до Києва знайомитися з історією і сучасністю Української столиці, а не з ТРЦ чи іншими новими спорудами. Самобутність та історичну спадщину Києва легко зруйнувати, та неможливо надбати. Це і втрата нашої історії, і збитки для міського бюджету.

Тому Інститут реформ та розвитку Києва вимагає від столичної влади невідкладно розпочати дієву політику щодо збереження пам’яток архітектури у столиці. Про це заявив Президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко.

За офіційною статистикою, у Києві близько 3,5 тис. об’єктів культурної спадщини, серед яких – понад 60 перебувають у критичному аварійному стані. І це, до речі, шпарина, яку люблять використовувати забудовники: коли споруда у такому стані, хто здивується руйнації? У цьому сенсі, показовою є трагедія з аварійним будинком по вул. Богдана Хмельницького, коли загинули і постраждали люди. Явище набуває ознак системності. Столичні активісти б’ють на сполох – близько 50 культурних пам’яток ціленаправлено доводяться до знищення.

«Бездумна та безвідповідальна політика столичної влади у сфері збереження пам’яток архітектури призвела до безповоротної втрати низки унікальних архітектурних шедеврів. Ми не можемо допустити, щоб такий стан речей продовжувався надалі, – зазначив Олександр Вовченко, – Робоча група Інституту на чолі із досвідченим захисником пам’яток архітектури Олександром Глуховим розробила чіткі пропозиції з метою припинення епідемії руйнування об’єктів культурної спадщини».

Отже, Інститут реформ та розвитку Києва вимагає:

  1. Провести інвентаризацію всіх пам’яток архітектури у Києві, встановивши у чиїй власності перебуває об’єкт, його статус і технічний стан;
  2. Для будинків-пам’яток, що перебувають у комунальній власності розробити проекти реставрації виключно на конкурсних засадах із громадським обговоренням і визначенням функціонального наповнення;
  3. Розробити спеціальне положення про особливості залучення інвестицій до реставрації пам’яток архітектури і затвердити його рішенням Київради. Вважаємо, що приватизація пам’яток архітектури можлива тільки за схемою: аренда на 3 роки, реставрація за погодженим проектом і тільки після цього – передача у приватну власність, в іншому разі — розірвання договору оренди;
  4. Для будинків-пам’яток, що вже приватизовані: здійснити аналіз законності приватизації, перевірку наявності і виконання охоронного договору і можливо повернення у комунальну власність через суд (для чого створити спеціальну комісію із залученням провідних юристів);
  5. Налагодити системну співпрацю із правоохоронними органами, насамперед, з поліцією і прокуратурою, для чого в управліннях поліції центральних районів закріпити по одному слідчому, який би спеціалізувався на злочинах у сфері культурної спадщини. Такі слідчі мають пройти необхідну підготовку і брати участь у роботі комісії Київради з питань культури та відповідних засіданнях Департаменту культури.

Окрім того, не зайвим був би й аналіз витрат на підтримання пам’яток архітектури та принесених ними доходів до бюджету Києва. Тоді б громада мала повне уявлення про користь пам’яток архітектури.

Майя Воскресенська, ЗамПоліт

 

Читайте также:

комментария 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *