Київ: місто зелених парків чи «зеленого змія»?

Алкоголь-ЗелзмейМасові акції протесту з бійками під Київрадою та у Київраді привернули увагу до глибокої проблеми соціуму – алкоголізму. Алкогольні напої можна купити мало не на кожному кроці, причому людям будь-якого віку. У магазинах та деяких кіосках ще діють вікові обмеження, а у нелегальних «розливайках» частують мало не малечу. Відомо, що алкоголь у всі часи, за будь-якої влади, був найприбутковішим товаром. Нині щорічний оборот МАФів у Києві становить близько 10 млрд грн, а чистий прибуток – близько 2 млрд грн, тобто 10 частина бюджету Києва.

Жодна боротьба з пияцтвом не дала результатів: у часи СРСР різноманітні заборони змістили попит на спиртовмісні розчини чи навіть відверту отруту.

В Україні періодично були кампанії боротьби з алкоголізмом, але нині домомагають хворим та залежним переважно громадські організації. Тим часом, зло шириться. І новий «хрестовий похід за тверезість», цього разу, у масштабах Києва, навряд чи можна назвати, принаймні, у першому раунді, вдалим. І не лише через бійки. Алкоголь – це лише вершечок айсберга. Адже люди його вживають з певною метою. Розслабитися, наприклад, чи отримати приємні враження, приплив сил, «залити горе» тощо. У будь-якому разі, алкогольні напої самі по собі не зло, вони лише ліки при певних станах. Як і всілякі ліки, надміру вживані, вони завдають шкоди. Відтак винні не ліки, а причини, з яких ними зловживають. Причин декілька. Перша – економічнк криза, політична та інші види криз, зубожіння людей, коли є одна відрада – забутися. Забуття та уявне щастя дає саме алкоголь (а наркоманам – наркотики). Це, за великим рахунком, втеча від реальності через небажання або усвідомлення неможливості щось змінити на краще. І тут у нагоді мала б стати держава чи, на прикладі Києва, Київрада з серією програм психологічної підтримки людей. Скажімо, у столиці чимало вимушених переселенців, багато людей зі страшними проблемами. Куди їм звернутися? До кого? У США є розгалужені мережі підтримки, громадські організації, що мають, у свою чергу, муніципальну чи федеральну підтримку. Банально, людям є з ким поговорити про свої проблеми. У нас із цим, погодьтеся, не так обнадійливо. Люди залишаються сам-на-сам зі своїми бідами. Не кожен здатен витримати подібне. А алкоголь гарантує коло друзів, котрі поспівчучають, або забуття на певний час.

Друга причина – культ алкоголю. Варто пригадати три картини російського режисера Сергія Рогожкіна, де пропагується алкоголь як національна російська традиція. У фільмах, розважальних шоу, рекламі алкогольні напої – неодмінні супутники пікніків, вечірок, просто зустрічей з друзями, себто, добре, приємно проведеного часу. Раніше вони супроводжували й усі радісні події: хрестини, весілля, дні народжень тощо. Знову ж таки, атрибути доброго проведення часу, такі, як алкоголь, не повинні ставати символами приємних годин. Між тим, мас-культура створила і посилює саме таку смислову зв’язку.  Антитези, тобто, переконливого культу тверезості, досі не сформульовано. Здоровий спосіб життя як противага має недолік: для занять спортом чи просто прогулянок на природі треба докласти зусиль, а от випити чарчину набагато легше.

То що, може, залишити все, як є? Хто хоче пити – буде жлуктити й гальмівну рідину.

Треба розробити комплексну програму, котра б діяла на першопричини алкоголізму – бідність. А коли подолати бідність, особливо в умовах подальшого підвищення тарифів ЖКГ, навряд чи можливо, то, напевне, єдиний вихід – бодай захистити від доступного алкоголю вразливі категорії киян. Дітей, наприклад.

  «У МАФах без великих перешкод можуть купити алкоголь неповнолітні. Також тут нерідко продається фальсифікат. Адже відсутній належний контроль за діяльністю кіосків. Тому Інститут реформ та розвитку Києва виступає за повну заборону продажу алкогольних напоїв у МАФах, а також – за обмеження продажу алкоголю в супермаркетах у нічний час після 22.00 до 10.00 год», – наголосив президент Інституту Олександр Вовченко.

Як підкреслив Олександр Вовченко, рішення Київради від 17 березня 2016 року про начебто заборону продажу алкоголю в МАФах некоректне та двозначне. «В одному пункті рішення йдеться про повну заборону, в іншому – про заборону продажу алкоголю на розлив, окрім пива».

Президент Інституту навів цифри, що яскраво демонструють критичну ситуацію в Україні із вживанням алкоголю серед населення.

Так, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні на рік на душу населення припадає 15 літрів чистого алкоголю, тоді як у країнах Європи цей показник становить 12 літрів.

При цьому, вживання алкоголю в Україні є одним із найвищих у світі. Більше п’ють, ніж в Україні, лише в Росії, Молдові, Шотландії та Угорщині.

Як підкреслив Олександр Вовченко, близько мільйона українців залежні від алкоголю. У групі ризику молодь віком від 18 до 29 років.

Наслідками цієї ситуації є епідемія хронічних захворювань та висока смертність серед українців.

Олександр Вовченко зазначив, що внаслідок заборони продажу алкоголю в МАФах добросовісні підприємці не простраждають.

«Аргумент про те, що від цього рішення постраждають тисячі підприємців – це ширма для бізнесменів-олігархів, тобто реальних власників мереж МАФів, яких у Києві з десяток. Серед них є і депутати Київради, і депутати Верховної Ради»

За його словами, така заборона буде сприяти зменшенню тіньового корупційного бізнесу.

Щодо заборони продажу алкогольних напоїв у нічний час, то на сьогодні в Києві така заборона не діє. Питання про заборону у столиці продажу алкоголю у нічний час неодноразово порушувалося на постійних комісіях Київради, однак далі комісії воно не просувалось. Хоча практика багатьох європейських міст, а також великих міст України говорить про те, що там де діє ця заборона і кримінальна ситуація краща і люди здоровіші.

Наприклад, у Львові міськвиконком ще шість років тому обмежив продаж алкоголю в місті в нічний час – з 22.00 вечора до 10.00 ранку. Таке ж рішення діє і в Івано-Франківські та у Луцьку. У більшості країн Європи заборона на продаж алкоголю у нічний час діє поряд із забороною продажу алкоголю у загальнодоступних місцях (супермаркети тощо), окрім як у спеціалізованих магазинах або відділах.

Відповідаючи на запитання, якими іншими способами можна боротися із алгоколізмом як соціальною хворобою у столиці, Олександр Вовченко перерахував такі заходи: повна заборона реклами алкогольних напоїв, посилення відповідальності за продаж алкоголю неповнолітнім, суттєве підвищення штрафів за розпиття алкоголю в громадських місцях, підвищення цін на алкоголь.

Президент Інституту підкреслив, що столичній владі потрібно пропагувати здоровий спосіб життя, зокрема, облаштовувати спортивні майданчики та безкоштовні центри для дітей та молоді.

Майя Воскресенська, ЗамПоліт

Читайте также:

1 комментарий

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *