Удар по вухах: кияни втрачають імунітет через децибели

ШумАвтор цих рядків мешкає біля жвавої транспортної артерії міста, де ходять ще й трамваї. З весни до осені – шум від транспорту, особливо від трамваїв. Начебто і намагаєшся не помічати цього, але нерідко шум дратує. Виявляється, то не від «тонкої душевної організації». Протягом останніх десятиліть, як стверджують фахівці, рівень шуму у великих містах зріс у 15 разів. За висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, причиною близько 2 % усіх смертей стали захворювання, пов’язані із надмірним шумом. Тож для Києва, для киян це є серйозна проблема, напряму пов’язана з добробутом мешканців та гостей столиці.

Саме тому Інститут реформ та розвитку Києва вимагає від столичної влади вжити комплекс заходів щодо боротьби із шумовим забрудненням. Про це повідомив Президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко.

«Кожен із нас має право на тишу. У Києві, на жаль, це право здебільшого грубо порушується. Інститут реформ та розвитку Києва публічно звертається до мера Києва Віталія Кличка з вимогою втрутитися у цю ситуацію та розпочати комплексну програму боротьби із шумовим забрудненням», – підкреслив Президент Інституту Олександр Вовченко.

За словами Олександра Вовченка, по-перше, необхідно створити шумову карту Києва.

«Це дасть можливість порівняти фактичний рівень шуму з допустимими нормами, визначити найбільш небезпечні місця, а також спрогнозувати розвиток шумового забруднення», – сказав він.

По-друге, важливо розпочати роботу щодо винесення промислових підприємств за межі міста, а також здійснити звукоізоляцію таких об’єктів.

«Невід’ємною частиною є встановлення шумозахисних екранів на автомагістралях столиці. Дієвим методом боротьби із шумом є комплексне озеленення. Так, густо насаджені дерева та кущі знижують рівень шуму в довкіллі», – наголосив Президент Інституту.

Як зазначають фахівці Інституту, найбільшими джерелами шуму в столиці є транспорт і діяльність промислових підприємств.

Так, розмова людини становить близько 35 дБ, побутовий шум – 70 дБ, вулиця чи промислове підприємство – до 110 дБ, водночас шум близько 130 дБ може травмувати людину.

«Шум має негативний вплив на здоров’я людей. Він викликає стан тривоги, знижує імунітет і працездатність, призводить до підвищення артеріального тиску, може бути наслідок інфарктів та інсультів», – зазначив експерт Інституту Георгій Веремійчик.

У країнах ЄС законодавство регламентує рівень шуму в межах 85 дБ, протягом 8 годин щодня, але не більше. Разом із цим, у лікарнях, школах та дитсадках допустимий рівень шуму не повинен перевищувати 30-35 дБ.

Як наголосив Георгій Веремійчик, місцева влада разом із громадськістю також повинна працювати над підвищенням обізнаності населення про небезпеку шуму.

«У центрі Києва вже не має жодного куточка, де б музиканти самовільно не використовували електропідсилювачі. Це неприпустимо. І за цим мають слідкувати і місцева влада, і поліція. Такі дії повинні каратися штрафами. Теж саме стосується водіїв, які з відчиненими вікнами слухають досить гучну музику», – додав експерт.

Інститут реформ та розвитку Києва закликає киян приєднуватися до вимог щодо боротьби із шумом.

І першим кроком до запровадження комфортного звукового клімату у столиці мало б стати дотримання аудіокультури у мегаполісі. Для цього не потрібно розробляти та затверджувати офіційні документи, достатньо активістам сформулювати основні правила та провести креативну промо-кампанію, аби всі ми дотримувалися цих правил. Створення звукового комфорту сприятиме, окрім іншого, напрацюванню відповідальності киянами, що, у свою чергу, зміцнить їх як столичну громаду-спільноту. Інститут реформ та розвитку Києва готовий надати сприяння такому руху.

Майя Воскресенська, ЗамПоліт

 

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *