Нажмите "Enter" для перехода к содержанию

Судова реформа і КС: треба доробити, бо не діє

%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%81%d1%82-%d1%81%d1%82%d0%be%d0%bbОдним із найбільших досягнень України на шляху реформ став пакет коректив, внесених до Конституції України, що отримали назву «судова реформа». У цьому пакеті чи не стратегічнішими  зміни, власне, конституційної юрисдикції. Верховна Рада поправки ухвалила, президент подякував. А що далі?

Саме це й обговорювали учасники «круглого столу» на тему «Реформа конституційної юрисдикції в Україні: сучасний стан та перспективи», організованого Асоціацією правників України, комітетом з конституційного права, адміністративного права та прав людини.

Участь у дискусії взяли Микола Мельник — суддя Конституційного Суду України (КСУ), д.ю.н, заслужений юрист України, Ігор Сліденко – суддя КСУ, д.ю.н., Петро Стецюк – суддя КСУ у відставці,  к.ю.н., доктор права, заслужений юрист України, Віктор Шишкін – суддя КСУ у відставці, к.ю.н., заслужений юрист України, Богдан Пошва – суддя судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України, заслужений юрист України, Юлія Кириченко – менеджер групи  «Конституційна реформа» громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ», керівник проектів Центру політико-правових реформ, а також Олександр Ільков – член Правління АПУ, партнер Кesarev Consulting, заслужений юрист України, Вадим Галайчук – партнер Хіллмонт партнерс, заступник Голови Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Сергій Кальченко — асоційований партнер Хіллмонт партнерс, к.ю.н., член Ради Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини, Руслан Чорнолуцький, адвокат, к.ю.н., докторант Інституту законодавства Верховної Ради України, Сергій Гришко, член Ради Комітету АПУ з процесуального права, партнер ЮФ Redcliffe Partners. Модератором заходу виступила Альона Шуліма, голова Комітету з конституційного права, адміністративного права та прав людини, старший радник Кesarev Consulting, заслужений юрист України.

Обговорювати було що, оскільки зроблено тільки перший крок, а далі –зволікання.

Наприклад, новела судової реформи, котру у парламенті коментували як значне спрощення доступу громадян до права, а саме – конституційна скарга – досі залишаться теорією. Нагадамо, йдеться про розширену можливість громадянам України звертатися до Конституційного суду. Нині У питанні конституційної скарги більшість запрошених експертів зійшлися на думці, що відсутність відповідних імплементаційних змін до закону фактично унеможливлює (принаймні на цьому етапі) розгляд скарг Конституційним Судом України. Отже, на сьогодні, громадяни України та юридичні особи, вже не маючи інших прав на звернення до Конституційного Суду України (оскільки відповідні норми Основного закону втратили чинність), фактично так і не отримали повноцінно функціонуючий інститут конституційної скарги, резюмував  Руслан Чорнолуцький, адвокат, член АПУ, к.ю.н., докторант Інституту законодавства Верховної Ради України. Відтак нові норми, зокрема, про конституційну скаргу, фактично не діють.

Для запуску прогресивної новації потрібен законопроект, котрого, як відзначив член Правління АПУ Олександр Ільков, на сьогодні немає. Причому відсутній як текст проекту, так і, власне, його концепції, яка би пояснила яку модель “конституційної скарги” запроваджено конституційними змінами, адже на сьогодні багато ключових елементів цієї моделі, зокрема суб’єкти звернення, строки, підстави є невідомими.

Вочевидь, про це має подбати громадскість. На необхідності об’єднання зусиль громадськості щодо спонукання Президента України та народних депутатів України до вирішення проблеми відсутності відповідних законодавчих змін звернула увагу Юлія Кириченко, менеджер групи  «Конституційна реформа» громадської платформи «Реанімаційний пакет реформ», керівник проектів Центру політико-правових реформ.

Не менш важливою є й норма про припинення Конституційним судом (КС) проваджень щодо офіційного тлумачення законів. А як бути зі справами, що перебувають у розгляді? Адже норми Конституції є нормами прямої дії. Учасники «круглого столу» звернули уваги на формальну відсутність у КСУ повноважень щодо завершення розгляду відповідних справ. У той же час питання того, як в правовій державі могло статися таке, що відкриті провадження були припинені у зв’язку з відсутністю відповідного законодавчого регулювання, залишилось риторичним.

Учасники обмінялися думками щодо скасування інституту офіційного тлумачення законів. На думку судді Конституційного Суду України Ігоря Сліденка скасування функції КСУ щодо офіційного тлумачення законів, швидше, позитив, ніж негатив, оскільки, така функція, по суті, була залишком пострадянських підходів до повноважень Конституційного Суду України; хоча в українському конституційному праві цей інститут й мав певні ознаки квазі-конституційного контролю. Не бачить особливих проблем в цій частині конституційних змін і суддя Верховного Суду України Богдан Пошва. У той же час Сергій Кальченко, асоційований партнер Хіллмонт партнерс, к.ю.н., звернув увагу на те, що в історії Конституційного Суду України існувало чимало важливих для правозастосування рішень щодо тлумачення законів, зокрема у сфері виборчого законодавства.

На заході також обговорювалися питання щодо ризиків звуження кола суб’єктів звернення до Конституційного Суду України щодо тлумачення Конституції України, як в частині дотримання балансу влад, так і в частині звуження прав та свобод громадян. Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін, висловив думку, що з точки зору позитивістського підходу, такі зміни мають ознаки порушення статті 157 Конституції України. У той же час, суддя Конституційного Суду України у відставці Петро Стецюк звернув увагу на те, що та частина змін до Конституції України, яка містить певні ризики та невизначеності, може мати ознаки й певного блокування належного функціонування органу конституційного контролю.

За прес-релізом АПУ

Фото Асоціація правників України

Майя Воскресенська, ЗамПоліт

Ваш комментарий будет первым

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Translate »