А суддів — хто?

На позачерговому з’їзді у режимі відеоконференції у понеділок, 20 березня. рада суддів України ухвалила Заяву, згідно з якою, інцидент і головою Вищої ради правосуддя (ВРП) Ігорем Бенедисюком розцінено як один з епізодіа шантажу деструктивними силами суддівського корпусу. (Текст Заяви у повному обсязі — нижче). Зрештою, Рада суддів і не могла ухвалити іншої заяви, оскільки на жорстку атаку була потреба відповідної реакції. Ігор Бенедисюк є головою найупливовішого органу судового самоврядування — ВРП. Якщо реакция була б помірною або її не було б узагалі, судді Україени відчували б свою незахищеність. У цьому є пастка, котру судді не помічають, але, напевне, до вечроа помітять політики.

Баррикади

Виходячи з тексту Заяви, суддівський корпус старанно виокремлює з соціуму «деструктивні сили», які ведуть «цілеспрямовану боротьбу». Як швидка реакция на зухвалість таке формулювання було б виправданим і доцільним. Але як центральна позиція Заяви з’їзду подібна теза є небезпечною з кількох причин.

По-перше, юридичний статус Ігоря Бенедисюка у момент нападу не визначено. Якщо поліція відкрила кримінальне провадження за статтею замаху на державного діяча, Ігор Бенедисюк був посадовцем. Та, за бажання, в українському законодавстві можна відшукати позиції, згідно з якими, посадовець и неробочий час таким не є, він стає звичайною людиною. Кваліфікація правопорушення поліцією була здійснена, вірогідно, за фактом вимог громадської організації не до людини Игоря Бенедисюка, а до голови ВРП. Однак це може завести слідство до хибних висновків, оскільки під ширмою народного гніву, не виключено, ховаються приватні конфлікти. Між тим, суспільству надзвичайно важливо саме на тлі прикрого інциденту с Ігорем Бенедисюком дати вичерпні відповіді на питання про справжні причини та замовників атаки на голову ВРП.

По-друге, судді в Україні внаслідок судової реформи поступово складають особливу касту, до якої частина суспільства налаштована вороже. Причиною тому і високі статки, і корупційні скандали, і не завжи бездоганні вироки суддів. Це є проблемою не одного дня і навіть не одного року, котру швидко і лишень реформою не вирішити. Та український соціум, утомлений тягарем війни та зубожіння, дедалі частіше звертає увагу на суддів як на представників «ворожого класу». У цьому сенсі, схвалення вчинку ГО» Традиції та порядок» против голови ВРП, що мало місце у соціальних мережах, є тривожним сигналом. І цей сигнал, судячи з Заяви, судді розуміють, оскільки підкреслюють, що «поступальний характер судової реформи, який зумовлений виключно забезпеченням права громадян на вільний доступ до правосуддя, викликає незадоволення з боку радикально налаштованих сил, котрі не зумівши знищити судову владу в Україні, почали влаштовувати провокації вже проти очільників судової влади, людей, які мають беззаперечний авторитет серед суддівської спільноти, а це — неприпустимо». Звісно, атака на Бенедисюка — це провокація. Але корпоративна реакція суддів свідчить, що вони не розуміють справжніх причин інциденту і занепокоєні не стільки долею судової гілки влади, скільки власним виживанням.

По-третє, у Заяві не окреслено бодай пунктирно вірогідної мети «деструктивних сил» так, щоб це було зрозуміло соціуму. Звісно, нападати на голову ВРП, та ще й поночі, неприпустимо, однак в Україні чимало пересічних громадян не дістають захисту своїх законних прав у суддів. Тому такі громадяни відчувають внутрішню солідарність не з постраждалим суддею, а з тими, хто його атакував. Незалежно — наголошую! — від справжніх причин і наслідків сутички.

У підсумку, судді зайняли позицію оборони, цим дещо відділяючи себе від агресивної частини соціуму. Хоча такі сили справді є деструктивними, але деструкція має серйозні причини і рідко виникає на порожньому місці. Тому так важливо було б знати правду про справжні причини конфлікту Бенедисюка та ГО.

Гра з мантіями

Утім, Заява свідчить і про небезпечнішу тенденцію. Оскільки намічається розкол «деструктиви проти суддів», знайдуться бажаючі на цьому зіграти. У такому разі, судді стануть пішаками у політичній грі.

Припустимо, вони, нині залякані, стануть на бік полиції та силових, правоохоронних структур, спецслужб. Це призведе до жорстких вироків у  справах за участі «деструктивних сил», що посилить протестні настрої та радикалізує «деструктивні сили», котрі можуть оголосити і терор, на кшталт терору у царській Росії. Парламент ухвалюватиме поправки із посиленням покарань, кількість незадоволених більшатиме, доки не станеться соціальний вибух.

Інший сценарій — розкол суддівського корпусу. Він вірогідніший, бо не такий очевидний, як попередній, але цим і небезпечніший. Розкол суттєво зменшить реальний уплив голови та членів ВРП на суддівський корпус, через це судді стануть чутливішими до сигналів від месцевих еліт та до харабів чи інших форм тиску на них, зрештою, легко підпадатимуть під уплив політичних сил та окремих політиків. На незручних суддів буде легко вплинути через підконтрольні ГО. Відтак суди стануть маніпульованими. Опосередковано про такий сценарій свідчить заява ГО про звернення до НАБУ, що, у контексті загострення протистояння НАБУ та ГПУ робить розкол зручним методом підпорядкування суддівської гілки влади тим чи іншим силам. У тому числі, й «деструктивним».

Мішень — ВРП?

У Заяві також сказано про обрання нових членів до ВРП як про вірогідну причину інциденту. То чи не варто назвати речі своїми іменами та сказати відверто, хто хоче підпорядкувати собі ВРП.

ЗамПоліт

Заява

«Рада суддів України висловлює глибоку занепокоєність зухвалими протиправними діями так званих громадських активістів щодо Голови Вищої ради правосуддя України Ігора Михайловича Бенедисюка.

Подія, що сталася ввечері, 17 березня, біля помешкання Голови ВРП, стала черговим підтвердженням цілеспрямованої боротьби деструктивних сил, що прикриваються вимогами часу, суспільства і громадськості, діють як проти судової влади України, так і проти Держави України в цілому.

Погрози, залякування, фізичний тиск, шантаж, у який би спосіб вони не здійснювались, безпідставні обвинувачення на адресу суддів, а тепер вже і Голови Вищої ради правосуддя — конституційного органу України, Рада суддів України вважає неприпустимими.

Рада суддів України неодноразово заявляла, що судді поділяють прагнення суспільства щодо необхідності реформування судової системи і самі докладають максимум зусиль для того, щоб усі процеси, які з цим пов’язані, відбувалися у правовому полі прозоро, з дотриманням усіх європейських стандартів та норм. Зокрема, для того, щоб активізувати роботу Вищої ради правосуддя, судді України на XIV позачерговому з’їзді, який відбувся 14-15 березня цього року у Києві, обрали чотирьох членів ВРП з числа суддів. Проте, поступальний характер судової реформи, який зумовлений виключно забезпеченням права громадян на вільний доступ до правосуддя, викликає незадоволення з боку радикально налаштованих сил, котрі не зумівши знищити судову владу в Україні, почали влаштовувати провокації вже проти очільників судової влади, людей, які мають беззаперечний авторитет серед суддівської спільноти, а це — неприпустимо.

Рада суддів України вимагає від правоохоронних органів України з усією відповідальністю підійти та в найстисліші терміни провести розслідування неправомірних дій проти Голови Вищої ради правосуддя Ігора Бенедисюка та сприяти припиненню протиправної практики використання громадських активістів для незаконного тиску на суддів та суди».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *