Півострів на кону

Ротація керівника представництва президента України у Криму може сигналізувати про спробу запровадження нової тактики дій Києва щодо півострова. Або – відсутності бачення, що робити з Кримом.

Нічого не знав

Аргументами проти Наталі Попович стали як відсутність активності, у тому числі, медійної, так і великі, з огляду на результати, бюджет і штат.»Відомство або зачинене, або відписки», — скаржилися активісти.

Тим не менш, Петро Порошенко зважився на кадровцу ротацію тільки після зустрічі з Уповноваженим Президента у справах кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим та Головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим доручив уважно проаналізувати діяльність Представництва Президента в Криму. «На жаль, факти які передавали мені громадські активісти, представники Меджлісу, значною мірою були підтверджені. Це дало підстави прийняти рішення щодо необхідних кадрових дій», — зазначив глава держави.

Безсилля вертикалі

Ця кадрова ротація має декілька суттєвих і важливих моментів.

По-перше, Петро Порошенко дав зрозуміти, що чує голос суспільства. Однак цей ефект нівелюється фактом відсутності у президента повної та достовірної інформації про діяльність його ж представництва у Криму. Замість вимагати від такої структури роботи і результатів, Петро Порошенко чекає, доки активісти організують акції протесту і виявлять наполегливість, аби пікети тривали більше тижня. Виникає запитання, навіщо тоді управлінська вертикаль, якщо громадський контроль працює ефективніше?

Дружба народів

По-друге, Петро Порошенко натякнув, що віддає кримську проблематику у відання кримських татар, які, вочевидь, стануть рушійною силою фактичного повернення Криму до України. Президент навіть висловив думку про необхідність окремої посади «з відповідним статусом, щоб питання захисту прав кримськотатарського народу залишалося його першим пріоритетом». Анонсувавши відповідні зміни, Петро Порошенко призначив першим заступником постійного представника президента у Криму Ізета Гданова, що також свідчить на користь кримськотатарського акценту у кримській тактиці. Більше того, глава Української держави відновив розмову про зміни до Конституції щодо кримськотатарської автономії.

Можна вести мову і про нову тактику, якби використання кримських татар не було старою тактикою Києва. Тактикою, котра ставить кримських татар у залежність від Києва, бо, як показали останні три роки, Банкова вправно маніпулює інтересами цього народу без суттєвих кроків до офіційної фіксації кримськотатарської автономії у Криму.

Ювелірна справа

З іншого боку, побоювання АП щодо альянсу «кримські татари – Туреччина», напевне, не є безпідставними: отримати войовничий проісламський регіон може бути небезпечним щодо російських провокацій. Наприклад, якщо кримські татари допоможуть вибити росіян з Криму, натомість РФ вдасться до провокацій, аби довести зв’язок Криму з ІДІЛ і спробувати сформувати атнитерористичний альянс не так лише проти півострова, як проти України ( «посібниці терористів»). До слова, скандал з нібито українськими ракетами у Кореї може бути тестовим для розкрутки сценарію «Україна-терорист».

Тому офіційний Київ і виявляє таку обережність щодо Криму.

Принаймні, Петро Порошенко під час зустрічі натякнув на мирний шлях повернення півострова – судовий процес, у тому числі, у міжнародних інстанціях. Борис Бабін як юрист має забезпечити цей напрямок. На даний момент, саме правозахист є безпечною діяльністю.

Як і медійний наступ. Судячи з реакції окупаційної влади Криму на заяву першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової про трансляцію українських телеканалів у листопаді у Сімферополі, росіяни нервують через можливе гуртування незадовільних «новою владою» навколо українських форпостів, нехай і віртуальних.

Кримські жахи

Залишається одне питання: чому досі офіційний Київ діяв щодо Криму занадто мляво? Локальні реакції, переважно, публічні, на переслідування активістів, на інші дії окупаційної влади. Але відсутні позови проти окупаційної влади у Криму на захист інтересів українських громадян. Навіть тих, хто вимушений був погодитися на російський паспорт, але, при нагоді, підтримав би владу України. Також немає чіткої концепції розвитку півострова у складі України, що було б доречним нині, за очевидного (навіть для росіян) просідання економічних показників Криму.

Нині Банкова цікавиться Кримом епізодично, і це можна зрозуміти – є інші, актуальніші, питання. Однак якщо є бажання втримати теріторію у складі країни, напевне, треба приділяти такій території бодай стільки ж уваги, скільки й іншим – на метриковій Україні. Інакше, якщо раптом Крим несподівано повернеться до нас, влада просто не знатиме, що з цим робити.

ЗамПоліт

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *