Відкриття сезону: як СПЕКАтися

Погоджувальній раді голів фракцій, груп та комітетів ВР 4 вересня передувала грунтовна арт-пілдготовка. Про свої очікування від парламенту висловилися президент і прем’єр. Тому основною темою стали, звісно, реформи. Але Верховна Рада тим-то й корисна, що непередбачувана. За основними тезами речників, реформи у Раді обговорюватимуть. Але – суттєво.

Процедура VS необхідність

 Голова Верховної Ради Андрій Парубій визначив основні реформи, але наголосив. що пропонуватиме депутатам приймати їх за повною процедурою, з розглядом усіх правок. І тут же навів кількість правок. Рекордсменами є проекти змін до кодексів з пакету судової реформи – 5 тис правок. До пенсійної реформи 2100 правок, до медичної – понад 800 правок. Таким чином, якщо додати правки до освітньої реформи і до реформи парламенту, виходить близько 10 тисяч правок. «Я усвідомлюю, що розгляд цих проектів може зайняти день, може, навіть більше», — спокійно резюмував Андрій Парубій.Та, на його переконання, розгляд реформ має бути глибоким, грунтовним, аби зміни були на користь країні і народу.

Ця позиція погано кореспондується і з закликами петра Порошенка та Володимира Гройсмана, і з тезами лідера фракції БПП Артура Герасимова: «Зупинка чи уповільнення реформ є не меншою загрозою, ніж зовнішня агресія».

Або час – або гроші

 З огляду на це, чи погодиться вся фракція «НФ» на швидку ухвалу реформ? Можемо очікувати, що ні, але прихильники прискорення реформ в «НФ» є. Про це свідчить виступ лідера фракції «Народний фронт» Максима Бурбака. Якщо брати до уваги розбіжності у підходах між Андрієм Парубієм та Артуром Герасимовим, з одного боку, і Андрієм Парубієм та Максимом Бурбаком, з іншого, ситуація аналогічна до липневої, коли подовження сесії заради реформ не відбулося через брак голосів.

Осінні аргументи уряду, напевне, такожж будуть аналогічні літнім: не ухвалимо реформи – не дадуть транш. Якщо зважити на терміни бюджетного процесу,  до подання проекту Держбюджету на 2018 рік залишається 11 дніів, а скласти документ без ухвалених (чи не ухвалених) реформ неможливо.

Отже, реформаторам доведеться шукати голоси. Тестом наявності таких має стати освітня реформа,  навколо якої менше суперечок, ніж навколо інших. При цьому, голоси під реформи – це і «багнети» на підтримку особисто прем’єра Володимира Гройсмана. І реальні результати голосування залежать як від рівня відповідальності депутатів (до чого закликав Парубій), так і – більшим чином – від політичних відносин Петра Порошенка і Володимира Гройсмана та Володимира Гройсмана і Арсенія Яценюка. А також – від стосунків Петра Порошенка та Юлії Тимошенко.

Гарно ж як!

Тим часом Андрій Парубій нагадав про реформу самого парламенту, а Максим Бурбак спростував вірогідність дострокових виборів. Логіка спікера зрозуміла: Верховна Рада втратить залишки авторитету, коли автоматом ухвалить реформи. Після того, як депутати натиснуть кнопки, їхня цінність впаде до нуля, і якщо президент захоче розпустити ВР, йому буде легко це зробити. Тому навіть за підтримки формалістичного підходу до реформ Андрій Парубій має говорити про повну процедуру.

Діаметрально протилежну мету переслідують критики швидкої ухвали реформ. Це – вже традиційно – «Батьківщина» та РПЛ. Їм якраз вигідний розпуск Ради. Про всяк випадок, ці фракції, котрі, до слова, вийшли з коаліції, нагадують, що не несуть відповідальності за коаліційний уряд. Більше того, обидві фракції своєю підкреслено яскравою риторикою натякнули, — до виборів готові. Наприклад, Олег Ляшко озвучив гарний слоган: «Слухайте мене – і щастя не мине!» Юлія Тимошенко звично і багатослівно перерахувала біди України і поскаржилася на брак інформмайданчиків, мовляв, усі телеканали під контролем президента.

Так на старті фінальної стадії реформаторського марафону фракції та групи тестують засоби відмежування від темпів ухвали реформ.

Цукерки всім

Начебто все чітко: основні битви розгорнуться навколо реформ та кадрів (НБУ, ЦВК, Рахункова палата, Уповноважений ВР з прав людини і т.д.).

Тоді до чого вимога Артура Герасимова до уряду підняти мінімалку до 4 тис грн? Це більше з аресналу Олега Ляшка, який тут-таки озвучив цільовий рівень мінімалки у 5 тис грн.

Підняття мінімалки до 3200 грн не обвалило економіку, але темпи інфляції прискорило. Тож і 4 тис, і 5 тис грн економіка витримає. Підвищення мінімальної зарплати автоматично збільшило надходження до ПФ. Та й для виборців найкращою агітацією є папери із зображеннями Тараса Шевченка, Григорія Скороводи, Лесі Українки та князів.

Але чи погоджено це з урядом? Свого часу заява Володимира Гройсмана про 3200 грн стала несподіванкою для президента. Нині Петро Порошенко, не виключено, хоче взяти реванш.

На вибори підеш – подарунок знайдеш

 При цьому Банкова грає у безпрограшну лотерею. За літніми соцопитуваннями, президент та його партія залишаються на лідерських позиціях. Якщо реформи буде ухвалено, всі огріхи їхнього впровадження буде списано на парламент (автоматом ухвалили), а уряд отримає транш МВФ. Якщо реформи не буде ухвалено, петр Порошенко у зверненні до народу розкритикує парламент і розпустить його. Володимир Гройсман автоматично стане в. о., що посилить уплив Банкової на Кабмін. З огляду на призначення нового голови НБУ, Петру Порошенку цебуло б корисно на деякий час.
Для перемоги на виборах достатньо змобілізувати прихильників Порошенка (рост мінімалки) – і перемога є. При цьому Банкова не лише зберігає свою більшість, а й пролонгує час її існування. Гра варта зусиль. Якщо опозиція і покращить свої результати, мегафракції ані в «Батьківщини», ані в РПЛ не буде. Тож їм залишиться маневрувати і – вимагати дострокових виборів.

ЗамПоліт

Фото прес-служба Верховної Ради

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *