Мирний протест: загрози і відповідальність

Право на мирний протест у нас є, як і здоровий глузд. Переважна більшість учасників масових акцій, мітингів чи малочисельних пікетів жодним чином не думали про якісь силові дії. Але стихія натовпу, недолугі дії влади чи тих, кому виголошуються претензії, призводять до зіткнень. Не виключена і можливість, коли окремі особи заздалегідь планують саме силове протистояння і маніпулюють натовпом. Коли шал сутички проходить, сторони заліковують рани, — настає відповідальність. Хто відповідатиме за синці, рани і кров? Про що треба пам’яти і на що звертати увагу перед походом на мітинг?

Адреналінові маркери 

Стереотипно, не мирним є протест, під час якого відбуваються силовії дії, сутички,  є постраждалі. Але з точки зору законодавства, мітинг без фізично постраждалих може бути визнаний не мирним. Хавронюк

Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ НаУКМА, професор, доктор юридичних наук Микола Хавронюк звертає увагу, що суд повинен керуватися чіткими критеріями у визначенні, чи суперечить акціяакція інтересам національної безпеки або громадського порядку, чи являє вона собою заворушення, злочин чи готування до них або створює небезпеку для здоров’я населення чи для прав і свобод інших людей.

«Для визначення цього, — наголошує експерт, —  слід звертатися насамперед до положень Кримінального кодексу України, який визнає злочинами (у т.ч. пов’язаними із заворушеннями), зокрема, такі діяння:

дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій (ч. 1 ст. 109);

— публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ч. 2 ст. 109);

— умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій (ст. 110);

— публічні заклики до вчинення терористичного акту (ст. 258-2);

— організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях (ст. 293);

— організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях (ст. 294);

публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку (ст. 295);

Читайте також В Киеве опять захватывают дворцы

— захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341);

— захоплення або тримання як заручника представника влади, працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника (ст. 349);

— публічні заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту (ст. 436)».

Цей перелік, зауважує Микола Хавронюк, звісно, не вичерпний, оскільки у Кримінальному кодексі ще чимало статей, які передбачають умисні злочини, небезпечні для здоров’я населення чи для прав і свобод інших людей. Це умисні вбивство і тілесні ушкодження, незаконний обіг зброї, радіоактивних речовин, знищення об’єктів електроенергетики та іншого майна, терористичний акт, погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок тощо.

Отже, треба ретельніше аналізувати мету і декларовані організаторами акції  методи досягнення, перш ніж іти на мирний протест.

Виходь і мітингуй, але не стріляй

Не зайвим буде підготуватися і самому. Клименко-1

Адвокат Станіслав Клименко («Клименко і партнери») зауважує, що питання досить широке: «Ми вже встановили, що законодавчого регулювання по цій темі в Україні немає. Виходь собі на вулицю та мітингуй. Якщо подав завчасно повідомлення — молодець. Ні — ніхто, окрім суду, не вправі заборонити тобі мітингувати.

Аби не порушити закон, вочевидь необхідно не носити та не використовувати на заході зброю (хоча у випадку скритого носіння зареєстрованої легальної зброї, наприклад травматичного пістолету, відповідальності не має), не порушувати громадський порядок (не лаятися нецензурною лайкою, тобто не вчиняти дрібного хуліганства), не вчиняти інші адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, главою 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку». До них же відносяться і

— Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку;

— Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях;

— Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді».

Кулаки і покарання

Перш ніж чимчикувати на протестну акцію, слід задуматися ще й про те, хто відповідатиме за порушення мирного режиму мітингу. Здавалося б, організатори та ті, хто застосовував силу. Але не все так просто.

Як розповів Микола Хавронюк, «відповідальність за те, що протест перестав бути мирним, несуть конкретні особи, завдяки зусиллям яких акція із мирної перетворилась у немирну. Ними можуть бути як організатори, лідери, активні громадяни-учасники протесту, чиї дії та заклики безпосередньо призвели до загострення ситуації, так і провокатори, зокрема з числа представників влади або опонентів учасників акції».

Читайте також Военные попали под раздачу

Незалежний політичний експерт Ігор Руденко поточнює, що за порушення режиму мирного протесту несуть «особи, винні у блокуванні транспортних комунікацій, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, а  також захопленні вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства несуть кримінальну відповідальність  відповідно до статті 279 Кримінального кодексу».

Кожен сам за себе

Адвокат Станіслав Клименко звертає увагу на відсутність чітких норм: «Без спеціального Закону, як визначити хто саме є організатором, лідером, активним учасником акції? Законодавче визначення цих термінів відсутнє. Є лише фактичне визначення, як ми, суспільство, усвідомлюємо; громадянин А. подав лист до місцевої ради — значить він є організатором, громадянин Б. виступає на сцені — значить він є лідером. Але це не правові категорії.  З урахуванням принципу індивідуальної юридичної відповідальності особи (стаття 61 Конституції України), кожна особа самостійно несе відповідальність за свої протиправні дії.

ТунисВзрыв

У кримінальному законодавстві є прицпип співучасті у злочині, у виді посібництва, організаторства, підбурювання та виконання. У випадку скоєння кримінального правопорушення органом досудового розслідування встановлюється роль кожної особи у його скоєнні. Наприклад, якщо громадянин А. викрикує гасла щодо захоплення адміністративної будівлі, спричинення кому-небудь тілесних ушкоджень, пошкодження чужого майна, то такі дії повинні розглядатися як підбурювання, та така особа повинна нести відповідальність за свої дії поряд з виконавцем цих кримінальних правопорушень».

Наметове містечко під Радою

Демонтаж  наметового містечка («МіхоМайдан») під Верховною Радою у Києві викликав дискусію про межі мирного і не мирного протесту. Поліція знайшла там вибухівку і зброю, але гранати та коктейлі не було застосовано, чи є це ознакою не мирного протесту, чи потрібно чекати, доки ці засоби буде застосовано?
Микола Хавронюк вважає, що «у конкретному прикладі щодо наметового містечка під Радою треба враховувати принаймні три моменти. Перший – чи знали інші учасники про зброю, знайдену в одного з них. Другий – чи є «коктейлі» зброєю. Третій – якщо виявлено виключно «зброю», за допомогою якої протестувальники домовились оборонятися від нападів (наприклад, палиці), то акція є мирною; якщо ж в учасників акції були бойові гранати, готова до застосування вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, то акцію не можна вважати мирною і будь-який суд повинен її заборонити як таку, що суперечить інтересам національної безпеки або громадського порядку і являє собою заворушення, злочин чи готування до них або створює небезпеку для здоров’я населення чи для прав і свобод інших людей».

Читайте також В Крыму судяд татар за мирный митинг

Адвокат Станіслав Клименко вважає, що, у випадку з «МіхоМайданом», чекати на застосування зброї не потрібно: «Завданням поліції є забезпечення публічної безпеки. А згідно статті 3 нашої Конституції: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Тобто, життя та здоров’я є пріорітетнішою цінністю, ніж свобода зібрання. Однак останнє є також конституційним правом осіб, поряд із правом на життя.
Тому правильним з точки зору Закону та демократичної і правової держави, якою є Україна згідно статті 1 Конституції, є наступний порядок дій поліції у випадку одержання інформації про наявність забороненої зброї в учасників масового заходу:

— огляд місця події слідчо-оперативною групою з метою встановлення та вилучення зброї. Джерело регулювання процедури — Кримінальний процесуальний кодекс України;

— заборона стороннім особам знаходитися на території, що оглядається, та перешкоджати у проведенні слідчої дії. Джерело регулювання — КПК України та Закону «Про Національну поліцію»;

— у випадку перешкоджання проведення огляду — попередження громадян про незаконність їх дій, з подальшим можливим застосуванням спеціальних заходів та адміністративної процедури затримання і притягнення до адміністративної відповідальності. Джерело регулювання — Кодекс України про адміністративні правопорушення;

— після вилучення зброї та затримання окремих громадян, підозрюваних у її зберіганні (як кримінального злочину) або порушивших громадський порядок чи законні вимоги органів поліції (як адміністративне правопорушення) — залишення місця проведення заходу з подальшим забезпеченням його учасникам реалізації свого конституційного права на свободу мирних зібрань;

Читайте також В Киеве митингуют профсоюзы

— у випадку підтвердження інформації про наявність зброї в учасників масового заходу, поліція може надіслати таку інформацію до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, які можуть звернутися до суду з позовом про заборону їх проведення або встановлення певних обмежень у їх проведенні (стаття 280 Кодексу адміністративного судочинства України). Водночас, частина перша цієї статті визначає таке право на звернення до суду лише негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо, а частина четверта статті — Позовна заява, яка надійшла пізніше ніж за 24 години до часу проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, залишається без розгляду. Тобто, у випадку виявлення зброї під час триваючого (довготривалого) заходу, законодавчі підстави для припинення заходу навіть у судовому порядку — відсутні.

ШокинМитинг-2

І звісно ж, з урахуванням викладеного, поліція чи інші органи влади не мають права «розганяти» мирне зібрання. Наголошую, є порушення в діях конкретних осіб — застосовуйте до них засоби примусу, зокрема адміністративне чи кримінально-процесуальне затримання, притягнення до відповідальності. Однак інші особи, які беруть участь у заході, мають конституційне право продовжувати виражати свої погляди й далі.

Стаття 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

А частина друга цієї статті передбачає, що право на мирні зібрання може бути обмежене лише в умовах воєнного або надзивачйного стану.

Однак, такі стани в Україні на даний час не оголошено».

Увагу на гасла

Наостанок корисну пораду даэ активіст ГО «ВО «Довічне право інваліда, ветерана, учасника бойових дій» Любов Іванова: «Ч.1 ст 39 Конституції України. Мирне зібрання не може апріорі включати наявність зброї. Плакати,інші атрибути не можуть містити закликів до насилля. Наявність таких ознак і говорять про порушення закону.Протест під Радою не являвся мирним».

ЗамПоліт

Читайте также: