Підірвана Рада: хто руйнує парламентаризм

Якщо хтось і сміявся з геніальної промови Генерального прокурора про «тих, хто вижив, добивати автоматами»,- це не я. Насправді у Верховній Раді відбуваються справді небезпечні процеси, і ще небезпечніші — навколо неї.

Граючи трудитися

Минулого пленарного тижня народні депутати мали змогу на собі безпосередньо відчути якість власної роботи. Поправки до КПК, ухвалені у жовтні минулого року, призвели, м’яко кажучи, до побоювань, що слідство буде паралізоване.

«Народний фронт» вирішив провести через Раду поправки цих поправок, та фракція РПЛ вступилася за свої корективи, і новим правкам двічі забракло голосів.

Так депутати вкорте переконалися: легше протягти «щось таке», ніж потім його виправляти. Але ця історія нічого не навчила, бо найвідповіальніший за багато місяців день у Верховній Раді перетворився на водевіль.

Надія всея Банкової

Для того, щоб зрозуміти справжню роль актора у конкретній виставі чи картині, треба уявити це без нього. Коли застосувати прийом до подій 15 березня, побачимо дещо несподіване.

Якщо прибрати скандал із терактом Савченко, залишиться: кадровий пасьянс на одну коаліцію, позбавлений недоторканності Бакулін і новий голова НБУ.

Євгена Бакуліна, оскільки він поза межами України, пролосували б і без теракту. Та й Генеральний прокурор заговорив про підрив Ради вже після ухвалення рішення по Бакуліну.

Читайте також Верховная Рада дала Порошенко грозное оружие

Ми припускаємо, поява у парламенті Валерії Гонтарєвої хвилювала і саму пані, і її покровителів. До Гонтарєвої було багато запитань. Тому і було вирішено запустити скандал такої сили, щоб відвернув увагу від кредитно-гошової політики і дозволив спокійно змінити керівництво Нацбанку. Так і сталося: порівняно з терактом, обвал гривні у 2014 році видався несуттєвим. Тому і претензій до тієї, котру протягом 10 місяців обіцяли чи не розіп’яти представники мало не всіх фракцій (навіть бути такі й у БПП), не виявилося.

Читайте також Верховная Рада закрыла год потасовкой

Тільки фракція Радикальної партії не по-джентльменськи, але вправно зіграла на призначенні Якова Смолія і відстояла свої поправки до КПК. Невеликі втрати. А для Банкової, можливо, самі досягнення. Тому надія Савченко може собі спокійненько проносити у парламент хоч гармату.

Монетизація виграшу

Бо пані Савченко зробила для президента таке,чого не вдіяли найближчі та найдорожчі, — вона забезпечила фінансування його другого терміну. Чи, принаймні, перемоги у першому турі.

Яків Смолій на посаді голови НБУ буде, як зазначав Олег Ляшко, «Гонтарєвою у штанях». І він сам це підтвердив, що продовжуватиме реформи.Але лідер РПЛ мав на увазі, напевне, не стільки реформи, скільки керованість Смолія тією ж людиною, що і Гонтарєвої.

У 2014 році стався стрімкий обвал гривні. У 2018 році готується «провал» національної валюти. Опосередковано про це свідчить рішення регулятора карбувати монету замість 1,2, 5 та 10-гривневих купюр. Продавці у приватних бесідах радіють, бо копійки зникнуть із цінників і рахувати стане легше. Але якщо копійки зникнуть, значить, найдрібнішою грошовою одиицею де факто (за купівельню спроможністю) стане не 1 коп, а 1 гривня. За найприблизнішими підрахунками, це прискорення інфляції на 25%.

Читайте також Безработная Рада

Навіщо? Дуже просто — накопчити грошей на вибори. Та не тільки. З огляду на посилення тиску МВФ щодо ринкової ціни на газ, піднімати тарифи доведеться. Піднімуться й ціни. Отже, доведеться друкувати більше грошей (субсидії, підняття зарплат і пенсій), що прискорить інфляцію. Заміна купюр монетами замаскує це хоча б для українських громадян.

Політична розкадровка

У переносному сенсі Раду 15 березня таки знищили. Зруйнувати парламент можна по-різному. Якщо б тільки стіни, то це півбіди. Катастрофічною є руйнація парламентаризму.

Нині в Україні паралельно до офіційного представницького органу народовладдя — Верховної Ради — стихійно проявляє себе ще й Майдан. Ці два паралельні потоки періодично поєднуються, Майдан делегує своїх у Раду, але якісних змін досі не відчутно.

Можливо, новоприбульці загадто захоплюються поліичними іграми. Це, звісно, цікавише, аніж протирати штані над законопроектами. Але для країни більше користі від якісного нормативного акту, аніж від чергового шоу під куполом.

Читайте також Рада открыла ящик Пандоры

Нині вкорте відбувається спроба знищити не парламент, а парламентаризм, перетворивши його на парламентизм. Парламентизм — імітація парламенту, декорації Ради, в яких засідають позбавлені будь-якого авторитету «обрані», в силу цього цілком залежні від партійних босів (пропорційна система) або від упривових посадовців (міністри, президент, прем’єр). Класичний приклад — Государственная Дума РФ. Цей орган щось там ухвалює, але нічого не вирішує ні на що не впливає.Отже, і народ відірваний від владних важелів.

Втрата купола і руля

Мало хто, піддаючи наш парламентнищівній (і часто справедливій) критиці, задумується, що Верховна Рада — чи не єдиниц запобіжник від нашого перетворення у Росію. Якщо це не так, чому депутатів планомірно відвертають від законотворчої роботи політичними інтригами? Чому ВР постійно і неухильно дискредитується? Чому акцентується увага на відвідуваності зали, а не на якості ухваленого? Чому, нарешті, депутати втратили ініціативу і більшість серйозних ініціатив у вигляді законопроектів надходять ззовні?

Останньою краплею можуть стати наслідки «теракту Савченко». У парламенті задумалися над посиленими заходами безпеки. Є ідеї відгородилти ложу преси склом і закрити кулуари для журналістів. Ці ініціативи відтворюють у пам’яті не такі й часи «регіоналів», коли Олександр Єфремов намагався закрити ложу преси склом.

Читайте також В парламенте требуют кое-что повторить

У «Народному фронті», звідки можуть іти подібні пропозиції, навіть не задумуються, що, рятуючи «свою» Раду, вони її нищать і остаточно девальвують єдиний політичний актив, котрий би дозволив цій політсилі залишитися у великій політиці. Яе тільки посилені заходи безпеки буде запроваджено, Рада, а особливо — її керівництво, стануть мішенями для вбивчої критики. Журналісти не церемонитимуться. А напівзакрита робота не викликатиме не те що довіри, а й банальної поваги.

Що й потрібно певним іншим політичним силам. Бо, розвалена чи ні, Верховна Рада — єдина легітимна противага владі президента.

Лілія Брудницька, експерт ЦСП «ВибіР»

Читайте также: