Червоний, синьо-жовтий, новий: Кучма може повернутися до влади?

10 серпня святкував день народження знакові фігури українського політикуму — Леонід Кучма. Коли він був при владі, торжества влаштовувалися гучні, а черга бажаючих особисто «засвітитися» на урочистостях була довжелезною. Нині вважають, що Леонід Кучма – це політичне українське минуле. Та чи все так однозначно?

Україна без Кучми?

«Червоний» директор, що став «жовто-блакитним» українським президентом, Леонід Кучма поки що єдиний з українських президентів, хто зумів відсидіти два терміни на цій високій посаді. Ал він також (поки що) єдиний глава Української держави, котрий пішов з посади на тлі гучного корупційного скандалу. Навіть не одного, а кількох.

Леонід Кучма першим спробував створити жорстку структуру владного механізму на кшталт управління заводом-гігантом та прикрасити привабливий фасад атрибутами влади: Флаг, Герб, Гімн, президентський штандарт і булава та прикраси, — це все запровадив Кучма.І воно працює досі.

Кучма-през

Проти нього піднялася хвиля обурення після вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Акція «Україна без Кучми» гриміла на весь світ, як і плівки майора Мельниченка.

Колишні не торішні

Утім, на одній із прес-конференцій Леонід Кучма лукаво заявив: «Я хочу разом із вами подивитися на Україну без Кучми».

Україна без Кучми виявилася цікавою, євроцентричною, але й розшматованою. Те, що відбувається з нашою державою нині, закладено саме за президентства Леоніда Кучми: ідеологічні розбіжності між Сходом та Заходом, балансування між РФ, ЄС та США у зовнішній політиці, залежність і крутійство.Опозиції вдалося не допустити Кучму до президентства втретє, але тенденції, закладені при ньому і ним, подолати не вийшло.

Більше того. Начебто позбавлений упливу Леонід Кучма з’являється у 2004-2005 роках як один із фігурантів перемовин щодо третього туру президентських виборів. У результаті главою Української держави стала не креатура «донецьких» Віктор Янукович, котрий би розчавив «дніпропетровських» побратимів Кучми, а політик Віктор Ющенко, котрий свого часу називав саме Кучму мало не своїм політичним батьком.

Ющенко

Віктор Ющенко запровадив цікаву політичну традицію – збирати попередніх президентів і в тісному колі обговорювати важливі державні проблеми. (Цю традицію успадкував і розвинув Петро Порошенко). Клуб екс-президентів, таким чином, отримав уплив на політичний процес (роль «колишніх» в універсалах і т. п.). Щоправда, Леонід Кучма вимушений був ділити цей уплив зі своїм колишнім політичним конкурентом Леонідом Кравчуком. Приємною була повна відсутність відповідальності.

Вендета по-українськи

Здавалося б, давні суперники мають примиритися. Але ні. Індикатором відносин між ними є Юлія Тимошенко і Віктор Янукович.

Леонід Кучма не вельми жалував Віктора Януковича і Юлію Тимошенко. Останню ж періодично підтримував перший український президент Леонід Кравчук. Отже, ми можемо собі нафантазувати, що суперництво не так цих двох осіб, як тих, хто за ними стоїть, триває.

Після Революції гідності (коли умовно не бажаний Кучмі та Ко вождь «донецьких» Янукович втратив владу в країні), Леонід Данилович вперше виходить із тіні й обіймає, нехай і неофіційну, але надзвичайно важливу посаду, — представника України в ТКГ у Мінському процесі.

Давня конкуренція двох «д» («донецькі» та «дніпропетровські») виходить на новий рівень. На жаль, нам мало відомо про діяльність Павла Лазаренка. Але те, що він не сидить склавши руки, однозначно. І які насправді клани зійшлися у борні, також неясно.Та коли задіяні екс-президенти, значить, герць готується на високому рівні. .

Повернення бравих

І ось виходить із тіні соратник Кучми Віктор Медведчук. Зауважмо, після того, як Віктор Янукович неодноразово пропонував свої «послуги» у врегулюванні конфлікту на Донбасі та й загалом «мирову» з чинною владою.

Тут криється відповідь, чому раптом Медведчук увійшов до «За життя!» Не виключено, частина нинішньої, скажемо так, провладної еліти готова заслухати пропозиції вигнанця та його команди, або й тих, хто відрікся від Януковича, але зберіг зв’язки з оточенням. Логічно, що нинішній слабкий президент шукає підтримки. Чом би й не запропонувати йому такий симбіоз?
Але є це політична (можливо, не тільки) загибель для «кучмівських». І вони йдуть у контратаку.

Десь за лаштунками блукає філософсько-сумний Леонід Кравчук. Його бенефіс ще попереду: Кравчук опікується Конституційною асамблеєю, а Петро Порошенко марить конституційною реформою. (Та й багато щодо Основного закону наобіцяв (зокрема, кримським татарам). Із татарами непогані відносини як у чинного президента Петра Порошенка, так і у Леоніда Кравчука).

Кравчук

Котру  — реформу Конституції — вперше спробував здійснити саме Леонід Кучма. І, можливо, виключно з причини нової битви між Кравчуком і Кучмою цьогоріч жваво обговорювали конституційну реформу та публічно згадували день народження Леоніда Даниловича.

Хтозна, може, й повернуться. Аби показати, як треба Україною керувати?

Хоча ця версія видається фантастичною, та доволі логічною. Особливо коли зважити на тренд девальвації посади президента як такої та поштивої уваги до 80-річчя екс-президента, якого чимало кляли за його каденцій.

Кучма-объектив8

Чи захоче повернутися він? Упливна ппроцеси Леонід Кучма має.

Лілія Брудницька, ЦСП «ВибіР»

Фото Фонд Леоніда Кучми

Читайте также: