• Без рубрики

Верховна Рада заборонила георгіївську стрічку

Верховна Рада у вівторок, 16 травня, на вечірньому пленарному засіданні ухвалила законопроект народного депутата Антона Геращенка (фракція «Народний фронт») «Про внесення доповнення до Кодексу України про  адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки».

Законодавчим актом доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 1723 «Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки» та відповідно встановлено адміністративну відповідальність за публічне використання, демонстрацію або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення, окрім використання зазначеного символу у випадках, передбачених частиною третьою статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки.

Передбачається, що використання стрічки трактуватиметься як дрібне хуліганство.

Згідно з Пояснювальною запискою до закону,  георгіївська стрічка стала в Україні символом російської окупації та агресії. Вона має вигляд смужки з трьома чорними і двома жовтими (або помаранчевими) смугами.

Вперше георгіївська стрічка використовувалася ще при оформленні російських імперських нагород. Запроваджена 1769 року, разом із встановленням Ордена Георгія, за наказом російської імператриці Катерини ІІ. Застосовувалася в оформленні низки військових нагород імперії – Георгіївського хреста та Георгіївської медалі. Також вживалася як військовий аксесуар знамен і штандартів підрозділів російської армії, які заслужили його за відвагу в боях.

Після Жовтневого більшовицького перевороту 1917 року та впродовж Громадянської війни 1917–1920 років в Росії георгіївська стрічка продовжувала використовуватися в середовищі військових Білого руху, як символ неподільної Росії та російської військової слави. Зокрема, була присутня на нагородах Добровольчої армії – знаках «За Крижаний похід» і «За великий Сибірський похід». Після поразки Білого руху і встановлення в Росії більшовицького режиму використовувалася російськими націоналістичними і фашистськими організаціями 1920-1930-х років в еміграції.

Під час Другої світової війни 1939-1945 років вживалася російськими парамілітарними організаціями, що підтримували Нацистську Німеччину у боротьбі проти Радянського союзу. Зокрема, була присутня серед нагород вояків Російської Визвольної Армії (під проводом генерала Власова), Комітету визволення народів Росії та Козачого Стану.

Георгіївська стрічка не використовувалася в системі нагород СРСР, оскільки вважалася ворожим символом колишньої імперії. Проте з 1943 року, з метою підняття патріотизму в ході війни, була інкорпорована до радянського Ордена Слави як «гвардійська стрічка». 1945 року гвардійська стрічка вжита на радянській медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»

У 2005 році в Росії стартувала акція «Георгіївська стрічка» для пропаганди перемоги Росії у німецько-радянській війні 1941–1945 років, як символ російської мілітаристичної могутності, слави імперії та радянського минулого. Не випадково, що ця акція почалась одразу після перемоги Помаранчевої революції та провалу планів взяття під повний контроль України. Георгіївську стрічку намагались протиставити помаранчевій символіці та утвердити як символ «російського світу». Щорічне розповсюдження російської імперської символіки є тепер невід’ємною складовою кремлівської пропаганди.

З 2014 року стрічка використовувалась так званими «силами самооборони Криму» та проросійськи налаштованими сепаратистами на території України і стала символом сепаратизму в Україні.

Сьогодні стрічка активно використовується на Сході країни бойовиками для розпізнавання «свій-чужий». Георгіївська (гвардійська) стрічка стала символом російської окупації та агресії.

Це призвело, зокрема, до відмови використання георгіївської (гвардійської) стрічки під час святкування Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги у 2015 році в Україні. Таким же чином зробили сьогодні більшість країн колишнього СРСР. Найбільш виразно це було здійснено у Республіці Білорусь.

Пропозиції заборонити використання георгіївської (гвардійської) стрічки та запровадити юридичну відповідальність за її пропаганду сьогодні розглядається парламентами Латвії та Молдови.

Зважаючи на вищезазначене, публічне використання георгіївської (гвардійської) стрічки у пропагандистських цілях несе суспільну небезпеку, має провокативний характер, а тому має бути віднесене до правопорушень.

Таким чином, сьогодні є нагальна потреба встановити адміністративну відповідальність за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки, передбачивши відповідні винятки.

 

  1. Мета і цілі прийняття законодавчого акта.

Законопроект спрямований на встановлення диференційованої адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на пропаганду в Україні георгіївської (гвардійської) стрічки, як символу російської окупації та агресії.

 

  1. Загальна характеристика та основні положення акта.

Проектом передбачається запровадити диференційовану адміністративну відповідальність за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки.

Пропагандою георгіївської (гвардійської) стрічки є публічне використання, демонстрація, носіння, а також поширення георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення.

За рівнем суспільною небезпеки дані правопорушення мають бути віднесені до адміністративно караних діянь.

Згідно частини першої пропонованої статті встановлюється відповідальність за публічне використання, демонстрацію або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення.

Це включає показ георгіївської (гвардійської) стрічки під час масових заходів (мирних зібрань), зображення на плакатах, наліпках, листівках, носіння на одязі, речах, кріплення на автомобілях, використання в сучасних творах мистецтва, використання засобами масової інформації тощо.

Вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, що містять її зображення.

Згідно частини другої пропонованої статті встановлюється відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, виготовлення або поширення георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення.

Виготовлення або поширення георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення віднесені до правопорушень, що мають вищу суспільну небезпеку, адже є джерелом для правопорушень, зазначених у частині першій даної статті.

Вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, що містять її зображення.

Оскільки гвардійська стрічка активно використовувалась в радянський час, то її законне використання не може бути караним. Перелік випадків, коли георгіївська (гвардійська) стрічка чи її зображення можуть правомірно використовуватись, співпадають із переліком виключень для використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, визначених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Тому в примітці до статті визначено, що положення цієї статті не застосовуються у випадках, передбачених частиною третьою статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Статтю пропонується розмістити в Главі 14 «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку» Розділу ІІ Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки дане правопорушення посягає на громадський порядок і містить небезпеку для громадської безпеки.

Оскільки за своїм складом пропонований адміністративний проступок схожий на дрібне хуліганство нову статтю доцільно розмістити після статті 173 «Дрібне хуліганство» із номером 1733.

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *