От у нас бурхлива дискусія: що робити зі Савчекнко після серії її антиукраїнських провокацій. Зустріч у Мінську — не найбільша з них. Поважні експерти пропонують: позбавити депутатського мандата, посадити тощо…
Дурість. Мандат вона може втратити лише якщо самостійно вийде з фракції, а Юлії Володимирівні дозволять скористатися моментом і знищити конкурентку. Не вийде й не дозволять, вона (Юля) й меншого не зробила. Засудити юридично — це спершу позбавити недоторканності, це сформулювати чітке юридичне обґрунтування… Де факти у вигляді документів, розписок, явок, паролів будемо шукати? В центральному офісі ФСБ чи в ГРУ ГШ ВС РФ? Я не сумніваюся, що вони там є, як і багато інших, але що з того, а варіант, що це і так зрозуміло (бо ж і справді зрозуміло!) до справи не підшиєш.
Але є три інші речі, які можна і треба зробити. Одна безпекова, одна політична й одна аж кричить — така важлива — міжнародно-політична.
Перша — виключення Савченко з комітету нацбезпеки й оборони. Там нардепи мають реальний доступ до державної таємниці. Під розписку їм надають для ознайомлення секретні документи, регулярно проводяться закриті засідання, представляються дані розвідки. Російська найманка не може бути до цього допущена. Логічно, що проект постанови про її виключення мала б внести фракція, яка її туди делегувала. Схоже, що не внесе, не дозволять. Але таку постанову може зареєструвати хто завгодно інший. Зміна складу комітетів не є прерогативою якоїсь фракції, а відповідальністю всього парламенту. Чому не робиться? Не знаю.
Друга дія чисто політична — фракція Батьківщина мала б жорстко засудити заяви й дії Савченко та виключити заблудлу вівцю зі свого складу. Звісно, це внутрішня справа фракції і партії. І існування в середині фракції деструктивної й ворожої групи — цілком реальна річ. Але доки такі особи воюють проти самої фракції чи її очільників, доки фракція чи партія гучно засуджують такі (лише такі!) виступи й дії — це лишається їхньою внутрішньою справою. Он живе ж БПП з купкою деструктивних нардепів, чухає постійно цей свій власний геморой і думає, як би на наступних виборах так ще раз не помилитися. Але коли фракція два роки називала певні дії чи ілюзію таких дій зрадою України, а тепер член фракції те саме пропагує і втілює в астрономічних масштабах, коли сама фракція досі мовчала і лише зараз обережно відділила себе від цих заяв… Тоді це співвідповідальність. Бо не може бути так: це зрада України, ми самі цього ж не робимо й проти цього виступаємо, але одна з нас робить такі речі, але ж вона створює свій проект, тому це її особиста справа, а ми ніби й ні при чому. Навіть дуже при чому. Жодного осуду, заперечення, відторгнення. Тільки лицемірне самовиправдання. Це називається знаєте як? Внутрішня конкуренція двох підрозділів одної агентури. І якщо Батьківщина хоче доказати, що їхня партія і лідерка не є російськими колаборантами, вони мають дійсно жорстко відсікти всі зв’язки й попросити пробачення за те, що ворожого агента завели в парламент. Помиляються всі, але той, хто не говорить про помилку, підтверджує свідому участь.
Третє — найважливіше. Савченко залишається членом української делегації в ПАРЄ, користується не лише відповідними імунітетами й міжнародним статусом, але й може говорити від імені держави Україна. Так, там є й представники оппоблоку, але навіть вони ніколи не говорили того, що собі дозволяє Савченко і навіть переважно підтримували позицію всієї делегації, а крім того в ПАРЄ знають внутрішню структуру нашого парламенту, знають, кого представляє Юлія Льовочкіна, а кого Савченко. І не забувайте, який образ, відомість та значимість вона здобула, коли весь світ боровся за її звільнення. Кожен виступ Савченко, як, наприклад, заклик повернути права російській делегації в ПАРЄ, є зрадою країни. Якщо вона чітко відображає реальну позицію Батьківщини, то на це нема жодної ради (національні делегації в ПАРЄ будуються за квотним принципом від фракцій). Тому саме фракція, а не парламент має визначитися, чи має такий депутат її представляти, чи ні. Наєм і Заліщук перестали представляти позицію своєї фракції і, хоча вони не вчинили реальної державної зради, фракція законно відкликала їх із двох парламентських асамблей. Чи можна це зробити попри небажання рідної фракції Савченко Батьківщини? Теоретично можна, але раз уже наш парламеннт таким чином обділив якусь опозиційну фракцію і нас ледве не позбавили повноважень у ПАРЄ, були за крок до санкцій.
Тому Батьківщина, якщо вона не є агентом ворога, мусила відкликати ворожу пропагандистку з міжнародного органу. Чому мусила в минулому часі, бо, схоже, що вже втрачено час. Європейська бюрократія передбачає процедуру й терміни на її виконання. Коли БПП подало рішення про відкликання двох своїх представників (з ПАРЄ одного) там чітко йшли за регламентами цієї організації. Я точно не впевнений, але здається, що на наступну сесію делегації вже сформовані (підтверджені) й їх переглядати запізно, залишилася лише формальна процедура їх затвердження, але вже запізно вносити реальні зміни. Тому Тимошенко й Батьківщина свою чорну роботу виконала. І скільки б не повчали нас Крулько чи Рябчин, як треба любити Україну, вони своїм мовчанням гарантували, що ще півроку проросійська агітація, провокації та дискредитація України буде лунати від імені нашої держави в авторитетній міжнародній організації.
Отакі три дії, за невиконання яких за одну можемо звинувачувати весь парламент, а за дві інші лише фракцію Батьківщина. І тягнути далі час — уже неприпустимо.
Тарас Чорновіл, незалежний політичний експерт
Ваш комментарий будет первым