Роздуми про світло у темряві
Від редакції. Від початку вимкнень електроенергії світло перестало бути для нас просто світлом, а набуло значно більшого значення. По-перше, занурені у темряву, ми розуміємо, що життя ділиться на взаємопов;язані світлі та темні проміжки. Доходимо висновку, що неможлива темрява без світла, як і світло без темряви. Отже, засвоюємо діалектику гегелівського рівня. У світлих проміжках ми робимо одне, темні сповнені іншим, але людина не міняється за своєю суттю, якщо вона цільна. екстраполюючи цей висновок на державу, ми усвідомлюємо, що світло і темрява можуть змінюватися, затягуватися, але — не затягувати ту спільноту, яка є цільною та цілісною. По-друге, темні періоди стали своєрідним танатос-полігоном. Колись були популярні «могильні тури»: це коли індивіду життя так допекло, що він чи вона лягав у могилу (реально), аби, вийшовши з неї, змінити або своє буття, або ставлення до нього. Нині маємо унікальну можливість переродитися і переосмислити власне життя і ставлення до смерті. Але темний період завжди є переходом до чогось. Власне, багатогранність блекаутів, які лише на перший погляд є побутовими проблемами, дивує багатьох. Тому ЗамПоліт звернувся до культуролога Євгена Савісько з проханням допомогти розібратися зі світлом і темрявою. Ось роздуми пана Євгена.
*****
Світло і темрява. Біле і чорне. Дві протилежності котрі не можуть існувати одна без одної. Альфа і омега. Життя і смерть.
На перший погляд так. Проте насправді далеко не так. Аби не було не світла, то люди і не знали б що є темрява, а не було б темряви, то люди б не знали що є світло. Люди живуть і помирають і вдень, і вночі, і при світлі сонця, і в глибинах печер. Всі це знають і все одно більше люблять світло.
То звідки ж така тяга до світла і панічне не сприйняття темряви? Причина в підсвідомості і генетичній памʼяті. Коли наші далекі пращури були надто малочисельними та жили в печерах, то поруч з ними в темряві сусідніх печер мешкали надсильні хижаки ладні зʼїсти перших людей за першої ж нагоди. Звідси і не любов до темряви. Вона нагадує про небезпеку та смерть. Час йде, а памʼять чіпко тримає сумний досвід пращурів.
Містична віра, що начебто темні справи кояться лише вночі – міф і самонавіювання. Людині властиво боятися невідомого, не вивченого. Це природньо і нормально. Проте одні вміють подолати паніку і страх, а інші ні.
Приховані значення чорного
Темрява асоціюється з чорним кольором. А він має чимало різних значень як в релігії, так і в культурі, особливо в моді.
В релігії чорний колір має кілька символічних значень. Одне – символ аскетизму, зречення від того, що заважає духовно і фізично самовдосконалюватися. Друге – символ смерті. Недарма на вечірній службі в Страсний четвер православні священники вдягають облачення чорного кольору. Третє – символ гріха.
В моді чорний колір має інший символізм – стильність, елегантність. Одяг такого кольору люблять носити люди амбітні, сильні, впевнені в собі, котрі не надто зважають на думки оточуючих, інтроверти. Для них важливо бути, а не здаватися.
В темряви є ще одне значення – некультурність, неосвіченість, відсталість, дикість.
Що не помічали у білому
Білий колір – символ життя, відродження, невинності, чистоти помислів і вчинків, справедливості. Також символізує сонячний день.
Люди котрі люблять носити одяг білого кольору часто емоційно відкриті та нестійкі, люблять наводити вдома і на роботі максимальну чистоту і порядок, екстраверти. Водночас вони можуть бути схильними до депресій, адже хочуть бачити оточуючий світ досконалим, а він таким не є.
Одяг білого кольору помʼякшує яскраві кольори та відтінки. Гарно пасує з вишуканим чорним. Парадоксально, але факт.
Від яскраво-білого снігу сліпнуть очі, і тоді доводиться вдягати спеціальні, затемнені окуляри. Ще один парадокс.
У кожного свої позитиви
Як бачимо білий колір має і позитив, і негатив. Так само і зі світлом. Адже людські організми в абсолютній більшості реагують на світло як на команду прокидатися і не спати. Але ж без регулярного сну наступає хронічна втома. Натомість коли настає темрява організм природньо прагне відпочити і заснути.
Ще про один позитив темряви. Вона дає можливість зосередитися на пізнанні себе. Саме в цей час можна спокійно і вдумливо молитися, або медитувати. Вас ніщо не відволікає і ви повністю зосереджені на своєму внутрішньому світі.
Також це чудовий час для творчості. Можна писати прозу, поезію. Можна в телефон, а можна і ручкою чи олівцем в блокнот чи зошит. Можна малювати. Головне завчасно підготувати необхідне і не боятися пробувати творити нове і в нових умовах. Можна запалити свічку, а можна спробувати творити без додаткової підсвітки. Це справді можливо. Перевірено на власному досвіді. Задовго до війни.
Корисні тренінги у темряві
Кілька практичних порад. Що робити аби не панікувати в темряві:
- Почати тренуватися, загартовувати організм. Зайдіть вдень до кімнати де немає вікон та не вмикайте світло, зачиніть двері і посидьте стільки скільки зможете, думайте про приємне. Так робіть регулярно раз за разом збільшуйте тривалість перебування в кімнаті. Коли сутеніє пройдіть по квартирі не вмикаючи світла. Нічого страшного якщо зачепитеся за «неправильно» поставлену сумку. Звикнете. А головне – тіло запам
ятає маршрут. Так, тіло має свою власну пам
ять. Тренуйтесь. І тоді вам не доведеться шукати ліхтарика аби пройти по квартирі.
- Думайте позитивно. Мрійте, фантазуйте про щось хороше. Моліться. Медитуйте. Перемкніть свій мозок. Йому лише треба трохи допомогти, а далі він все зробить самостійно.
- Подзвоніть близькій людині. Розмовляйте. Лячно може бути не лише вам. Гуртуйтесь. Разом легше.
- Вірте. І сподівайтесь. Буде світло, буде тепло. Добро переможе.
Життя має всі кольори і спектри. Навіть якщо здається, що настала чорна смуга потрібно вірити: далі буде біла. Головне не здаватися, не панікувати, чіплятися і йти до мети.
Євген Савісько, культуролог
