Річку знищив – другої не буде

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Річки недарма у всіх світових культурах символізують життя: перші поселення людей, перші потужні цивілізації з’явилися на побережжях річок и завдяки річкам. Тому річки ставали божествами. Але у наші прагматичні часи давні вірування забулися, і до річок суто утилітарний підхід. І дарма: адже варварське поводження з річками не лише скорочує вже дефіцитні нині у світі ресурси прісної води, але й є бездумним розбазарюванням коштів. В Україні проблема гостра, оскільки законодавчо не врегульоване використання прибережної смуги, а довгострокова оренда цих ділянок має наслідком, найчастіше, виснаження або забудову земель, намив піску, штучні півострови і, зрештою, зникнення річок. І навіть якщо річки залишаються струменіти, місцевим жителям часто до них зась, особливо, коли земля приватизована. Зрештою, люди пробували повертати річки, осушувати річки, але жодного разу не вдалося створити річку.

Інститут реформ та розвитку Києва звертає увагу на необхідність комплексно вирішити цю проблему. Зокрема, наполягає на забороні приватизації та передачі в довгострокову оренду земель прибережних захисних смуг.

«За різними відомостями в Україні зникло вже понад 20 тис. річок. І цей процес стрімко продовжується. Чому? Недосконала система контролювання стану прибережних смуг, слабка відповідальність за порушення правил їх утримання, суперечності в законодавстві, недбале господарювання, масова забудова берегів, забруднення та осушення річок – ось основні причини. Крім деградації рік, в українців з кожним роком зменшується доступ до водних об’єктів, які належать народу України», – наголосив президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко.

Так, громадяни Німеччини можуть пройти чи проїхати вздовж берегів Рейну від верхів’я до гирла, бо вздовж берегів розташовані парки, набережні, облаштовані велосипедні маршрути.   І нікому не спаде на думку захопити шмат берега, як це буває у нас повсюди.

В Україні ж на практиці спритні голови селищних рад «нарізають» ділянки на узбережжі річок та продають їх за підвищеними цінами.

Як зауважив експерт Інституту реформ та розвитку Києва Георгій Веремійчик, чинне природоохоронне законодавство містить неоднозначні тлумачення щодо правил утримання територій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

«Неоднозначними є методики визначення земель прибережних захисних смуг, що призводить до безвідповідальності у ставленні до природи та створює спокусу захоплення прибережних земельних ділянок до зрізу води, а то й частину водойми», – сказав він.

Георгій Веремійчик додав, що підприємства як правило використовують примітивні методи господарювання, які не передбачають очищення забруднених вод.

Ситуація погіршується ще й відсутністю системи збору твердих побутових відходів у містах і містечках, а в селах і поготів.

Олександр Вовченко підкреслив, що на основі аналізу ситуації у цій сфері експерти Інституту реформ та розвитку Києва напрацювали низку пропозицій, які доцільно врахувати під час першого читання у Верховній Раді проекту Закону України змін до Водного кодексу і Земельного кодексу, розробленого Мінприроди.

«Щоб громадяни України мали змогу вийти на берег річки або іншої водойми потрібна чітка заборона на приватизацію земель прибережних захисних смуг, або передачу їх у довгострокову оренду», – зазначив Президент Інституту.

Винятком може бути лише виділення прибережних земель для гідротехнічних споруд, транспортних шляхів.

«Місцева влада має стежити за дотриманням природоохоронного законодавства на землях прибережних захисних смуг, а Держекоінспекція має здійснювати відповідний державний нагляд. Водночас прибережні захисні смуги мають визначатися Водним кодексом та Земельним кодексом як смуга вздовж берега певної ширини без вимоги розроблення проекту землеустрою. У містах прибережні захисні смуги мають визначатися з урахуванням історичної забудови та містобудівної документації, але на основі головного принципу: максимального збереження живої природи», – прокоментував Георгій Веремійчик.

У зв’язку з цим, Інститут реформ та розвитку Києва пропонує внести поправки до зазначеного законопроекту:

– щодо забезпечення права громадян безперешкодного доступу до берегів річок і водойм в Україні:

– щодо посилення відповідальності місцевої влади за виділення земель прибережних захисних смуг;

– щодо заборони приватизації та передачу в довгострокову оренду земель прибережних захисних смуг;

– забезпечення належного державного нагляду за станом земель прибережних захисних смуг та їх захисту.

Як повідомлялося, Інститут реформ та розвитку Києва наполягає на ретельному дослідженні протизаконного зберігання міндобрив поблизу Деснянського водозабору. А також – закликає Мінприроди, Держекоінспекцію України спільно з місцевими органами влади посилити контроль за дотриманням санітарного режиму в прибережних захисних смугах уздовж річок, особливо поблизу водозаборів.

 

Майя Воскресенська, ЗамПоліт

Читайте также:

комментария 3

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *